Політика для політиків?

Блоґ: Сергій Бостан

Багато хто говорить, що політика — це брудна справа й не потрібно нею займатися; багато хто говорить, що армія вже не та, що була колись, й там одні дубові офіцери та «дєдовщина», тому краще не служити; багато хто говорить, що всюди корупція, однак коли виникає потреба вирішити якесь питання, сам пропонує хабар; багато хто говорить, що ситуація в країні стає дедалі гіршою, тому потрібно шукати кращої долі десь...
Не потрібно «говорити» й потурати тим хто «говорить»! Необхідно змінювати ситуацію, а починати потрібно з себе! Само по собі ніщо не поміняється — ця система створювалась десятиліттями, й змінити її можна лише двома шляхами: максимально швидко, як правило революційними методами, вже намагалися, як бачимо не вдало; й поступовими продуманими кроками, які врешті решт повинні принести бажаний результат.
Якщо вважати, що армія — «погана», політика — «брудна», а держава — «без майбутнього», то так все й залишиться…

13 коментарів

Війни починаються в умах людей. Шукатимемо шлях важкий але дієвий.

Гадаю, серйозно або не дуже можна висувати гасло: «Політика для аналітиків!», враховуючи той високий відсоток осіб з відповідною освітою, котрі в українській політиці задіюються — або політологів, котрі змінюють "-логію" на «політо-».

Ок. Потрібно.
Що далі?

Politike — сфера суспільної діяльності, управління державними правами.

Logos — вчення, слово, наука.

І хто, як хоче етимологію крутить-вертить.

Як казав Л.Кравчук — «Маємо те, що маємо...»

Америка для американців — Політика для політиків, аналогію не помічаєте? ))

Аналогію тут не треба помічати. Бо Америка і Політика — дуже різні речі. Америка, сама собою це країна чи держава, а Політика є сферою суспільного життя, яка охоплює не тільки державу, країну, економіку, соціальні відносини але і все інше. А от політика — для політиків, то тут варто додати важливу приставку — Політикі професіоналів своєї справи…

А в компаративній політології є принцип порівнювати те, що порівнюється.

Як в агітрекламі «Україна для людей»

Дякую за урок географії та політології :), але мова про інше, доктрина Монро і закритість нашого політичного естеблішменту досить схожі за особливістю існування — замкнуте коло виходить.

Якщо в доктрині говорилося про Америку то тут явно про істеблішмент, про національну еліту, як закриту касту, що Україні притаманне ще з Радянського союзу коли рекрутували виключно за системою котра мінімізувала чинник конкурентного середовища та опозиції.

«Якщо вважати, що армія — «погана», політика — «брудна», а держава — «без майбутнього», то так все й залишиться… » — тут виникає два варіанти:
1) Змінити своє мислення на позитивне (це якщо дотримуватися теорії, що думки матеріальні ))));
2) Вважати так і надалі, проте діяти у напрмку змін.

Часто про те, що армія — дубова, кажуть ті, хто там ніколи не служив.
Армія не дубова. Краще сказати, «своєрідна». Там є різні люди, як і в будь-яких інших установах та огранізаціях. Є і такі, що намагаються якось змінити ситуацію, покращити — як і в державі у цілому — але то як зупинити локомотив — надто інертна та бюрократична система. Як правило, змінити щось хочуть молоді, а ті, хто старші — махнули рукою і чекають пенсії. Звикли, до того, що є. Так комфортніше. «Кожен у молодості був революціонером, а на старість стає консерватором». І це не лише в армії.
Коли більшість важелів впливу буде в руках у тих, хто має бажання щось змінювати — щось зміниться. А для тих, хто звик і комфортно себе почуває — зміни не потрібні. Зміни — це стрес. Як у науці — «більшість нових теорій було сприйнято не тоді, коли довели їх правоту, а коли прихильники старих теорій повмирали».
Отже, політика, як і армія — доки там заправлятимуть «діди», яких усе і так влаштовує — нічого не зміниться.

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте